Участвовать в научных исследованиях в Антарктике - престижно

Робота на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» у розпалі – там з березня працює 18-та українська арктична експедиція (УАЕ). Її завдання сформульовані Державною цільовою науково-технічною програмою проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки. Науковці прогнозують примхи погоди Південного полюсу, досліджують поклади корисних копалин, вивчають землетруси та популяції тварин і птахів тощо. Загалом план роботи зимівників включає 21 технічне завдання по шести напрямках.

Як зазначив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко, на полярників, які увійшли до складу УАЕ, в Україні покладаються великі сподівання.

«Робота кожної Української антарктичної експедиції (УАЕ) – це вагомий вклад не лише в наукову скарбничку України, але й світову. Результати досліджень на льодовому континенті дуже важливі, адже Антарктида через циркуляцію атмосфери і вод Світового океану впливає на природу всієї Землі», - наголосив В.Семиноженко.

Наприклад, вченим 17-ї УАЕ під час геолого-геофізичних досліджень вдалося отримати нові дані щодо глибинної будови земної кори регіону і його мінерально-ресурсного потенціалу. Так, за підсумками геоелектричного зондування виявлено та нанесено на карту чотири зони з покладами нафти, загальна площа яких становить близько 900 кв км. Крім того, українські дослідники також виявили поклади газогідратів, реальні запаси яких на 25-30% перевищують розраховані раніше. Це дозволяє віднести вивчену ділянку до одного з перспективних родовищ газогідратів світу.

Під час роботи 17-ї УАЕ були проведені важливі біологічні дослідження, зокрема відкрито нові види безхребетних тварин, які притаманні тільки антарктичному регіону. Також закладено умовні межі трьох унікальних підводних екосистем, що будуть слугувати в якості перших біосферних заповідників. Також започатковано експеримент з моделювання впливу потепління клімату на реакцію місцевих безхребетних організмів.

Зазначимо, що винайдений раніше українцями унікальний метод розробки довгострокового прогнозу погоди дозволив включити українську станцію до глобальної системи відстеження кліматичних змін. Надзвичайну вагу мають висновки наших вчених відносно озону та деяких видів парникових газів щодо їхнього природного, а не як перед тим вважалося техногенного походження.

Слід нагадати, що саме наші співвітчизники під час своїх досліджень на Південному полюсі відкрили бактерії, які активно поглинають важкі метали.

«А буквально недавно українські вчені повідомили про нове відкриття. Воно стосується унікальних властивостей меланіну, який виробляється чорними дріжджами, висіяними із зразків, зібраних на вертикальних скелях о-ва Галіндез – це Українська антарктична станція «Академік Вернадський», – наголосив В.Семиноженко. Він зазначив, що згідно із дослідженнями, цитопротективна, стрес-протекторна та антипухлинна, імунномодуляторна дія «антарктичного» меланіну значно вища, ніж у меланіну іншого походження. За ефективністю дії він має ряд переваг, що робить його перспективною субстанцією для фармацевтичної промисловості.

Як стверджує Голова Держінформнауки, участь у наукових експедиціях для проведення досліджень на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський» для вітчизняних вчених стає дедалі престижнішою. «Інтерес до Антарктиди, до наукових досліджень цього материка постійно зростає, а результати досліджень, проведених на Південному материку, набувають все ширшого застосування», - підкреслив він.

Це простежується хоча б на прикладі активності наукових інститутів, які висловлюють свою готовність бути долученими до арктичних наукових проектів. На даний момент Національний антарктичний науковий центр співпрацює з 29 провідними установами вузівської та академічної науки. Наукові установи на конкурсній основі мають змогу брати участь в реалізації наукових/науково-технічних проектів, спрямованих на виконання завдань та заходів Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки.

На переконання Голови Держінформнауки, Україна як антарктична держава уже відбулася: наша країна поки що витрачає значно менші кошти на дослідження Південного полюсу, ніж провідні світові держави, але результати дослідницької роботи українських вчених за основними напрямами не поступаються результатам діяльності науковців економічно розвинутих держав. «Ми і далі повинні нарощувати свою присутність в Антарктиді, розширювати дослідження на цьому материку. Для цього потрібно підтримувати цей напрямок на державному рівні – а відповідна політична воля у керівництва нашої держави є», - сказав В.Семиноженко.